Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Так часто бывает в жизни,
Людской приговор,как каток,
Пройдет по сердцам и тризной,
Любовь задушит клубок.
Своим языком как жалом,
Разрушит и пустит яд,
О,люди мне жаль вас,
Живете,а в сердце ад.
Каравкин Роман Иосифович
2011-07-21 15:10:12
Женя, стихи нужно писать так, что бы читались легко и освещали поэтической образностью переживания автора.
В твоих стихах есть только последнее,
которое ты очень труднодоступно изложил.
тебя сильно обидели-это понятно.
Напиши об этом так, чтобы обидчики сожалели о своих поступках, потеряв
тебя и как поэта.
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
